У підземеллі львівського храму відкрили виставку унікальних реліквій XII-XV століть

У музеї-підземеллі Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла Львівської архиєпархії УГКЦ відкрили виставку християнських реліквій XII-XV століття «Ars sacra: Подорож у середньовіччя».

Це близько 20 унікальних натільних реліквій, які львівські колекціонери подарували храму. Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Це для нас особливий подарунок, оскільки це дуже цінні речі. Для нас це є дуже важливо, тому що тут ми маємо можливість, будучи при тих реліквіях, які датуються ще з княжих часів, розповідати про важливість віри християнства.

Це неоціненна лепта в культуру всієї нашої країни", - зазначив настоятель Гарнізонного храму, голова Центру військового капеланства ЛА УГКЦ отець Тарас Михальчук.

Як розповіли у Гарнізонному храмі, реліквії виконані у металопластиці – техніці створення рельєфних зображень на різних металах. Це мистецтво металопластики на сьогодні є малодослідженим і недооціненим. Врятовані колекціонерами предмети є унікальним свідченням історії духовності та становлення християнства в Україні.

Загалом на виставці представлено близько 20 експонатів, це натільні речі, які носили люди княжих часів у ХІІ-ХV ст.

Реліквії подарували храмові меценати Олександра Свіщова і Юрія Котика з власних колекцій. Вони знайдені в різних частинах України, збір такої колекції тривав десятки років.

"Схожі колекції, очевидно, існують, але в нашому випадку ми є доволі унікальними, тому що саме в храмі зібрано настільки багато з одного періоду таких реліквій", - додав Михальчук.

У підземеллі Гарнізонного храму ця експозиція буде на постійній основі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.