У Києві відзначили 101-у річницю визволення від більшовиків

У Києві відзначили 101-у річницю звільнення від більшовицької армії та вшанували пам‘ять польсько-українського товариства зброї.

Як передає кореспондент Укрінформу, у церемонії взяли участь представники Збройних Сил України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві, а також представники громадськості. Перша частина заходу відбулася біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР – уродженцям міста Києва", а друга – на могилі вояків Війська Польського на Байковому цвинтарі.

 

"Звільнення української столиці від більшовиків – це унікальна подія, тому що це останній вступ регулярних українських військ до столиці, останній контроль української столиці українцями перед остаточним падінням української державності і остаточною окупацією українських територій росіянами", — розповів начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд у коментарі Укрінформу.

Він зауважив, що захід організовано центральними органами виконавчої влади, зокрема, Збройними силами України, Українським інститутом національної пам'яті.

"Це не просто ініціатива громадськості чи окремого священника. Це позиція держави, яка засвідчує, що корені нашої державності – не Червона армія і не Радянський Союз. Організація заходу свідчить про усвідомлення державою того, що українська державність була закладена тоді, 101 рік тому", – підкреслив Подобєд.

Продовження заходу відбулося на Байковому кладовищі, де знаходиться могила вояків Війська Польського.

Усі присутні склали квіти на могилу польських військових. Прозвучала молитва за душами спочилих воїнів.

Більше фото - на сайті Благодійного фонду Героїка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.