МЗС закликає світ визнати депортацію кримських татар геноцидом

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав міжнародну спільноту визнати сталінську депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

Про це дипломат заявив на онлайн-брифінгу у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Хочу звернутися до міжнародної спільноти із закликом засудити цей злочин та визнати депортацію тим, чим вона насправді була – геноцидом кримськотатарського народу", - сказав Кулеба.

Він констатував, що сьогодні Росія продовжує системно придушувати кримськотатарський народ – припиняє діяльність меджлісу, витісняє незалежні ЗМІ з окупованого Криму, проводить утиски за релігійною ознакою, позбавляє кримських татар майнових та мовних прав, фабрикує кримінальні звинувачення проти них.

"Але ми не складемо руки і не зупинимося до тих пір, поки ці злочини не будуть припинені, Росія не піде з Криму, і там не будуть створені після повернення української влади усі можливості для вільного розвитку і процвітання Кримського півострова та кримськотатарського народу. Зокрема, цим питання буде присвячена робота Кримської платформи", - акцентував очільник МЗС.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.