У Києві на смітнику знайшли архів краєзнавця

Архів відомого києвознавця Віталія Ковалинського знайшли на смітнику біля будинку, де він мешкав

Про це у Facebook написав столичний краєзнавець Антон Короб, повідомляє Depo.Київ.

За його словами, у смітнику біля будинку, де останні роки прожив відомий києвознавець, історик Віталій Ковалинський, були знайдені залишки його архіву.

 

"У лантухах з будівельним сміттям були викинуті слайди з світлинами закордонних подорожей, фотоплівки з різними подіями (60-річчя), двоє розбитих пар окулярів, одна надрукована світлина, етикетка з упаковки його книги "Київські мініатюри" тощо.

Спершу я звернув увагу на яскраві коробки з-під кубинських сигар, далі погляд перейшов на слайди з підписами: Мальта, Амьєн, Версаль, Неаполь, Іспанія. У голові промайнула думка: чи не Віталія Васильовича це рештки колекції? Й одразу помічаю його візитівки, квитанції з прізвищем Ковалинський", – написав Короб.

За словами краєзнавця, книги з бібліотеки та документи з архіву потрапили у продаж на ринок "Петрівка".

"Така доля їм була уже зготовлена, ще до смерті великого києвознавця. Я наївно намагався щось собі вирвати, але родич лише уважно вислухав мої співчуття, а також пропозицію, мовчки взяв записку з номером телефону", – написав він.

"І ось минуло півтора роки, як Віталій Васильович упокоївся, а рештки його архіву байдужою рукою разом зі збитою керамічною плиткою було кинуто біля сміттєвих баків у одному з найбільш затишних дворів міста, вивченню та популяризації історії якого він віддав багато років свого жіття", – додав Короб.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.