В Африці виявили руїни середньовічного собору

Польські археологи, які працюють в Донголі (Судан), виявили руїни найбільшої середньовічної церкви в Нубії

Про це повідомляє Центр дослідження Африки.

 

На думку дослідників, ця будова могла бути резиденцією архієпископа, який керував територією близько тисячі кілометрів уздовж Нілу, між першим і п'ятим порогами.

Донгола була столицею Макурії - одного з трьох християнських нубійських королівств. Архієпископ Донголи керував єпископом Фараса. Польські археологи працюють тут з 1964 року.

За словами дослідників, нове відкриття змінює уявлення про місто. У 2021 році їм вдалося очистити стіну апсиди разом з прилеглою стіною і прилеглим куполом великий гробниці. Стіни апсиди були прикрашені розписом, що зображував дві монументальних фігури, вона є найбільшою подібною конструкцією, виявленою в Нубії. Її діаметр становить шість метрів.

"Якщо наші оцінки, засновані на відомих розмірах, підтвердяться, це найбільша церква, виявлена досі в Нубії. Розмір важливий, але також і розташування будівлі - в самому центрі міста. На схід від апсиди було додано великий купольний будинок. У нас є відмінна аналогія такого архітектурного комплексу: Фарас. Там собор теж стояв у центрі цитаделі, а на схід від нього знаходилася купольна гробниця Іоанна, єпископа Фараса", - заявив керівник групи дослідників Артур Облуський.

Вчені вважають, що велика церква в Донголі служила собором, поруч з яким була споруджена гробниця, ймовірно, єпископа. Сама ж будівля протягом декількох століть впливала на релігійну архітектуру Нубії.

Нещодавно виявлена будівля стоїть в центрі цитаделі, оточеної стіною висотою близько 10 метрів і завтовшки 5 метрів. Розкопки показали, що це було серце всього королівства, оскільки всі виявлені там споруди мали монументальний характер: церкви, палац і великі вілли, які належали церковній і державній еліті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.