Проспект Жукова: міськрада виграла суд проти облдержадміністрації

Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Харківської міськради, яка просила скасувати розпорядження голови Харківської облдержадміністрації від 2016 року в частині перейменування проспекту Маршала Жукова на Петра Григоренка.

16 червня суддя Андрій Зінченко оголосив резолютивну частину рішення у справі, повідомляє кореспондент Суспільного.

 

"Суд вирішив: адміністративний позов Харківської міської ради до голови Харківської обласної державної адміністрації [...] — задовольнити. Визнати протиправним та нечинним окреме положення нормативно-правового акту — розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №181 "Про перейменування об'єктів топоніміки м. Харкова", а саме пункт 21 додатку до розпорядження, який містить назву об'єкта топоніміки "Маршала Жукова просп.", — оголосив суддя.

Відповідач — Харківська облдержадміністрація — оскаржуватиме рішення, сказала Суспільному представниця ОДА Надія Скубак.

16 червня суд завершив вивчати матеріали справи та перейшов до дебатів. Міськрада просила скасувати пункт розпорядження щодо перейменування проспекту Григоренка. Юристи міськради вказували на те, що радянський маршал "брав участь у визволенні Харкова від нацистських окупантів", а Петро Григоренко "лише навчався".

Представниця обласної адміністрації проти задоволення позову заперечувала.

Перед засіданням біля суду протестували противники проспекту Жукова.


Нагадуємо, що Мерія оскаржувала пункт розпорядження 2016 року, яким тодішній голова Харківської облдержадміністрації Ігор Райнін перейменував 62 об'єкти, в тому числі проспект Маршала Жукова. Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах висловлював думку, що оскарження окремого пункту також ставить під загрозу декомунізацію у Харкові загалом.

У суді за іншим позовом — низки політичних сил до Харківської міської ради — 10 червня окружний адмінсуд визнав незаконним рішення міськради про перейменування проспекту Григоренка на Жукова.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.