Меркель: "Німеччина відчуває сором за скоєний 80 років тому напад на СРСР"

Канцлер ФРН Ангела Меркель підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною

Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель у відеоподкасті до 80-ї річниці з моменту вторгнення вермахту до СРСР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Німеччина, як і весь Європейський Союз, не може погодитися з тим, що Росія порушила міжнародне право, анексувавши український півострів Крим та надавши масивну підтримку сепаратистам на Сході України, таким чином поставивши під сумнів повоєнний європейський порядок", - заявила Меркель.

Вона підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною. Під час Другої світової війни мільйони людей втратили життя, особливо в Росії, Україні та Білорусі, а також у країнах Балтії та інших радянських республіках, сказала глава німецького уряду.

"Федеративна Республіка Німеччина визнає свою постійну відповідальність за злочини нацистського режиму. Частина цього - постійно нагадувати про те, що було. Не можна забувати, що ми в боргу перед мільйонами жертв і їхніми нащадками. З цієї відповідальності зростає і наш обов'язок працювати над миром та міжнародним порядком, заснованим на правилах", - заявила Меркель.

Вона також особливо відзначила політику президента СРСР Михайла Горбачова, яка уможливила мирне возз'єднання Німеччини в 1990 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.