Штучний інтелект відновив втрачені частини картини Рембрандта

Штучний інтелект зміг відновити давно втрачені частини картини знаменитого нідерландського художника XVII століття Рембрандта «Нічна варта».

Про це повідомляє BBC.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

Справа в тім, що ще 300 років тому цю картину обрізали з усіх боків, щоби помістити у новій залі мерії Амстердама.

Тож аби поціновувачі мистецтва знову змогли побачити повну картину, штучний інтелект обробив всю наявну про неї інформацію. Йому надали відсканований оригінал високої роздільної здатності, а також намальовану Геррітом Лунденсом копію "Нічної варти", яка виставляється в Лондонській художній галереї.

І програмі поступово вдалося відновити кольори та деталі, які, імовірно, були використані в оригінальній роботі.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

"Тепер ми раптом зрозуміли, як Рембрандт – майже як танцювальний керівник чи виконавець – намагається перехопити наш погляд і рухати ним крізь композицію, до її центральної частини, де зображені капітан з лейтенантом", – зазначив керівник відділу живопису та скульптури Державного музею Амстердама Пітер Рулофс.

У підсумку відновлені частини картини надрукували та встановили обабіч оригінальної роботи. Впродовж трьох місяців доповнене полотно можна буде побачити в Державному музеї в Амстердамі. Також вони доступні для перегляду онлайн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.