Росія відреагувала на демонтаж радянського Монумента слави у Львові

Міністерство закордонних справ Росії відреагувало на демонтаж Монумента слави у Львові. Знесення радянського пам'ятника назвали “актом державного вандалізму”.

Про це повідомляє Локальна історія із посиланням на пресслужбу дипвідомства.

 

"Вкотре стикаємося з планомірними спробами фальсифікувати героїчну історію народів України та всіх інших країн колишнього Радянського Союзу.

Складається враження, що сучасні українські нацисти намагаються взяти реванш і помститися загиблим червоноармійцям за їх перемогу над фашизмом, включаючи нищівний розгром дивізії СС "Галичина" в битві за Броди", – заявив директор Департаменту інформації та друку МЗС Росії Олександр Бікантов.

У МЗС Росії засудили дії влади Львова і закликали керівництво України "виконувати свої зобов'язання щодо збереження і захисту монументів відповідно до власного національного законодавства та міжнародних договорів, включаючи угоду про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць СНД у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".


Нагадуємо, що минулого тижня у Львові повністю демонтували радянський Монумент слави, перенісши фігури пам'ятника до музею тоталітарних режимів "Територія терору".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.