На Буковині визначилися з датою відзначення 400-річчя Хотинської битви

Відзначення 400-річчя Хотинської битви пройде з 8 по 10 жовтня у центральній частині Хотина та на території фортеці.

Відповідне рішення ухвалили напередодні на виконкомі Хотинської міської ради.

 

"400-річчю Хотинської битви бути! 8-10 жовтня 2021 року, місто Хотин, територія ДІАЗ "Хотинська фортеця". Радий повідомити, сьогодні на засіданні виконавчого комітету Хотинської міської ради прийнято рішення, яким визначено місце та строки проведення відзначення 400-річчя Хотинської битви 1621 року", - написав міський голова Хотина Андрій Дранчук у Фейсбуці.

Він зазначив, що дата святкування вибрана не випадково, адже 9 жовтня 1621 року під Хотином був підписаний історичний документ – Хотинський мирний договір між Річчю Посполитою та Османською імперією.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.