У Сибіру знайшли добре збережене тіло печерного левеняти віком 28 тисяч років. ВІДЕО

Міжнародна група науковців стверджує, що знайшла в Сибіру під шаром постійної мерзлоти вкрай добре збережене тіло дитинчати самки печерного лева — настільки добре, що навіть її внутрішні органи лишилися неушкоджені.

Про це повідомляє NBC News.

 

Спарту — так назвали дитинча — знайшли у 2018 році в Якутії. Цей регіон входить до поясу вічної мерзлоти, завдяки чому під земною корою рештки живих істот можуть зберігатися тисячі років майже без змін. Вік левеняти, за оцінками, становить близько 28 тисяч років.

"Наскільки мені відомо, це найкраще збережені рештки тварини льодовикового періоду, які коли-небудь були знайдені. Стан Спарти — майже ідеальний", — розповів співавтор дослідження з Центру палеогенетики Стокгольмського університету Лов Дален.

У дитинчати збереглися зуби, шкіра й м'які тканини — навіть внутрішні органи. За 15 метрів від Спарти у 2017 році знайшли дитинча самця печерного лева — Бориса. Його тіло теж добре збереглося, але не настільки, як у Спарти, та й вік його становить майже 44 тисячі років.

Хоча обоє левів непогано збереглися, на кожному з них знайшли сліди ударів об череп. За словами Далена, ймовірно, тварини загинули під обвалом або впали.

"У вічній мерзлоті через сезонне танення й замерзання утворюються великі розломи", — каже Дален.

І Спарта, і Борис загинули, вочевидь, у віці місяця-двох, кажуть науковці. Їхнє дослідження може пролити світло на печерних левів — вид, який був поширений у прохолодних регіонах Євразії в льодовиковий період і вимер близько десяти тисяч років тому.

"Сама знахідка унікальна, жодної іншої такої в Якутії не знаходили. Можливо, ми сподіваємося, [збереглася] якась частина материнського молока. Бо якщо ми її знайдемо, то зрозуміємо, чим харчувалася їхня мати", — каже співавтор дослідження Валерій Плотніков.

Науковці тепер сподіваються секвенувати геном печерного лева, користуючись біологічним матеріалом Спарти й Бориса, і дізнатися більше про те, як жили ці тварини.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.