У Нідерландах намагалися вкрасти картину Моне, її тимчасово не експонують

Картина художника Клода Моне “Форзаан і Вестерхем” тимчасово не експонується у Заанському музеї в Нідерландах через спробу пограбування.

Про це повідомляє NH Nieuws.

 

"Заанський музей не знає, коли картина Моне "Форзаан і Вестерхем" знову буде показана публіці. Не виключено, що вона була пошкоджена під час невдалого пограбування в неділю. Наразі триває слідство. Музей не може сказати, скільки на це потрібно часу", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що може пройти кілька днів або навіть тижнів, перш ніж картина повернеться на своє місце. Наразі кімната, у якій зазвичай висить картина Клода Моне "Форзаан і Вестерхем", порожня і темна.

Музей поки не може сказати, наскільки великі збитки після інциденту, який стався у неділю. Відомо, що два грабіжники намагалися вкрасти картину Моне.

Пограбування виявилося невдалим, охорона музею та персонал оперативно відреагували.

Один із грабіжників, тікаючи, стрибнув на мопед зі спільником, який чекав на нього біля музею. Перед тим, як "дует" втік, зловмисник, що керував мопедом, кілька разів вистрілив з пістолета, після чого грабіжники втекли без творів мистецтва.

Згодом мопед знайшли, проте зловмисників, які атакували музей, поки не затримали.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.