Амстердам поверне спадкоємцям картину, продану під час нацистської окупації

Влада Амстердама поверне спадкоємцям єврейського торговця швейними машинками Емануеля Левенштейна картину Василя Кандинського 1909 року, що висить в Стеделійк-музеї.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

 

"Після тривалої дискусії. Амстердам поверне єврейській родині картину Кандинського, продану під час нацистської окупації", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що таке рішення скасовує попередню позицію міста відхилити позов спадкоємців. Місто хотіло відмовити спадкоємцям після рекомендації Нідерландського комітету з реституцій, наданої у 2018 році. Минулого року це рішення комітету підтримав суд. Але намір відхилити позов спадкоємців викликав критику нідерландського уряду.

"Ми маємо історію як місто, і разом з нею покладається велика відповідальність за боротьбу з несправедливістю та непоправними стражданнями, завданими єврейському населенню під час Другої світової війни.

Місто виступає за чесну та чітку політику реституції, повертаючи якомога більше награбованого мистецтва законним власникам або спадкоємцям власників", - наголосили мер Амстердама Фемке Хальсема та заступник міського голови Турія Меліані.

Картина Кандинського була продана в жовтні 1940 року, можливо, сином Левенштейна Робертом або його дружиною. Роберт Левенштейн емігрував до Франції у 1939 році, а потім утік до США у 1940 році, рятуючись від нацистів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.