У Хусті перейменували вулицю Терешкової

У місті Хуст Закарпатської області вулицю Валентини Терешкової перейменували на честь загиблого на фронті командира взводу штурмової роти “Карпатська Січ” 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, молодшого лейтенанта Мирослава Мисли

Як передає "Новинарня", про це в середу, 8 вересня, повідомив журналіст Олександр Рудоманов у фейсбуці.

Мирослав Мисла
Мирослав Мисла

"У Хусті вулицю Терешкової перейменували на честь командира взводу окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї омбр Мирослава Мисли, який загинув 2 жовтня 2016 поблизу села Кримське Луганської області. Дізнався про це сьогодні, коли отримав відповідь на запит від Хустської міськради", – написав він.

Мирослав Мисла з позивним "Мисливець" був істориком за фахом, членом ВО "Свобода" та проводу ВГО "Сокіл".

Пішов захищати батьківщину у 2014 році, з початком бойових дій на сході. Був добровольцем чоти "Карпатська Січ", офіцером та згодом командиром чоти 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї ОМБр ЗСУ.

Загинув 2 жовтня 2016 року під час зіткнення поблизу селища Кримське на Луганщині.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.