Стаття Путіна про «один народ» є сценарієм аншлюсу України – Тімоті Снайдер

Стаття російського президента Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців» насправді є сценарієм аншлюсу України.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив професор Єльського університету, фахівець із історії Східної Європи Тімоті Снайдер під час виступу на форумі Ялтинська європейська стратегія (YES) у Києві.

 

"Насправді цей опус (стаття В.Путіна. – ред.) – це сценарій аншлюсу. Тобто його аргументація: "Ви (Україна. – ред.) думаєте, що ви держава? Ви насправді не держава. Давайте я вам розповім, які в нас є історичні зв'язки". Це насправді риторика 1938 року, це риторика Гітлера, з якою він анексував Австрію", - сказав Снайдер.

Він також звернув увагу на те, що Путін у своїй статті змінює історію Другої світової війни, щоб виправдати свою агресивну позицію по відношенню до України.

За словами історика, є "великий рівень напруження" в тому, як російський президент говорить про Другу світову війну: з одного боку, він каже про СРСР як про жертву Другої світової війни, а з другого, чим більше часу минає, тим більше Путін стає на бік агресора, тобто захищає пакт Молотова-Ріббентропа як раціональну дію в тих умовах.

У цьому контексті Снайдер зауважив, що історичний опус Путіна є також вкрай антиєвропейським, тому європейці повинні замислитися, як на нього реагувати.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.