У Національному художньому музеї знайшли дві невідомі роботи Федора Кричевського

Під час дослідження колекції Національного художнього музею знайдені дві картини Федора Кричевського, які майже 80 років були підписані "невідомий автор".

Про це розповіла директорка музею Юлія Литвинець під час інтерв'ю на Радіо Культура.

 

За її словами, вона розшукує твори, що втрачені під час Другої світової війни. І хоча колекція музею заінвертаризована і опрацьована, трапляються випадки, коли через багато років, проводячи дослідження того чи іншого художника, в колекції знаходяться його твори.

"Дослідження буквально сталося днями. Я дуже уважно передивляюся нашу колекцію – звіряю інвентарні номери, як надходили твори до війни, який був рух експонатів.

І таким чином виявилося, що в нашій колекції дуже довгий час зберігався твір, який надійшов до музею після Другої світової війни, і він надійшов з Дирекції художніх виставок як твір невідомого", - сказала Литвинець.

В процесі дослідження виявилося, що це твір Федора Кричевського "Дівчина з гусями". А коли стали аналізувати картину, порівнювати з іншими, виявилося, що в музеї є ще один твір Кричевського – начерк, який також вважався невідомим, і він також надійшов після Другої світової війни.

"Насправді це постійне кропітке дослідження Ми знаємо, яка була складна історія, і не тільки Друга світова війна, а й Перша світова війна, 30-ті роки. Багато творів і приховувалися, і могли приписуватися невідомому автору заради того, щоби його зберегти. Тому тривають постійні дослідження", - пояснила директорка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.