АНОНС: На книжковому форумі презентують щоденники Мирона Кордуби та збірник документів про Карпатську Україну

У Львові у конференц-залі нового колегіуму УКУ відбудеться дискусія та презентація нових видань видавничої серії: "Україна. Європа: 1921-1939".

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

"Щоденник 1918–1925" Мирона Кордуби – унікальне свідоцтво про добу Визвольних змагань 1917–1921 і кількох наступних років, коли на міжнародній арені вирішувалася справа державного статусу Галичини.

Автор — відомий історик, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського Таємного Університету, його викладач і декан. Його щоденник проливає світло як на міжнародний контекст подій в Галичині 1918–1923 років, так і на внутрішню динаміку подій — роботу Президії та Ширшої Президії УНРади, взаємини з УНР, ставлення до Союзу Пілсудський — Петлюра і до більшовиків.

Особлива цінність "Щоденника" — погляд зсередини на організацію "держави в державі", себто функціонування квазідержавних інститутів: Колеґії референтів, Виділу одинадцятьох Народного комітету УНТП — законспірованої політичної структури, яка керувала акцією бойкоту виборів до польського Сейму і Сенату (листопад 1922 року), а також Військової організації.


Ґрунтовна розвідка Олександра Пагірі: "Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької республіки" у 2-х книгах. Більшість документів публікується вперше.

До збірника увійшли 469 досі не відомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької республіки, у рамках якої відбувалося творення Карпатської України.

Він є першою масштабною публікацією архівних джерел чеського походження на цю тему, які дають можливість поставити події на Закарпатті у 1938-1939 рр. у загальний чехословацький контекст і відповісти на ряд нових запитань.


Час: 16 вересня, четвер, 14:00


Місце: у конференц-залі нового колегіуму УКУ, пл.. Святої Софії, 2, м. Львів


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація


Задля безпеки і здоров'я усіх, організатори просять дотримуватися карантинних норм. Кількість місць на події може бути обмежена, тож слідкуйте за анонсами та реєструйтесь на подію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.