АНОНС: На книжковому форумі презентують щоденники Мирона Кордуби та збірник документів про Карпатську Україну

У Львові у конференц-залі нового колегіуму УКУ відбудеться дискусія та презентація нових видань видавничої серії: "Україна. Європа: 1921-1939".

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

"Щоденник 1918–1925" Мирона Кордуби – унікальне свідоцтво про добу Визвольних змагань 1917–1921 і кількох наступних років, коли на міжнародній арені вирішувалася справа державного статусу Галичини.

Автор — відомий історик, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського Таємного Університету, його викладач і декан. Його щоденник проливає світло як на міжнародний контекст подій в Галичині 1918–1923 років, так і на внутрішню динаміку подій — роботу Президії та Ширшої Президії УНРади, взаємини з УНР, ставлення до Союзу Пілсудський — Петлюра і до більшовиків.

Особлива цінність "Щоденника" — погляд зсередини на організацію "держави в державі", себто функціонування квазідержавних інститутів: Колеґії референтів, Виділу одинадцятьох Народного комітету УНТП — законспірованої політичної структури, яка керувала акцією бойкоту виборів до польського Сейму і Сенату (листопад 1922 року), а також Військової організації.


Ґрунтовна розвідка Олександра Пагірі: "Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької республіки" у 2-х книгах. Більшість документів публікується вперше.

До збірника увійшли 469 досі не відомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької республіки, у рамках якої відбувалося творення Карпатської України.

Він є першою масштабною публікацією архівних джерел чеського походження на цю тему, які дають можливість поставити події на Закарпатті у 1938-1939 рр. у загальний чехословацький контекст і відповісти на ряд нових запитань.


Час: 16 вересня, четвер, 14:00


Місце: у конференц-залі нового колегіуму УКУ, пл.. Святої Софії, 2, м. Львів


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація


Задля безпеки і здоров'я усіх, організатори просять дотримуватися карантинних норм. Кількість місць на події може бути обмежена, тож слідкуйте за анонсами та реєструйтесь на подію.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.