АНОНС: "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін", що його провадив Collegium Civitas та Інститут політичних наук Польської академії наук за підтримки Національного центру науки (Краків), у співпраці із Центром міської історії.

 

Це видання "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами" / (За ред. Томаша Стриєка та Володимира Склокіна. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021) та "Історичний дискурс у мас-медіях. Репрезентації минулого в польській та українській медіасфері" (За ред. Барбари Марковської. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021). Обидві книги вийшли польською мовою. Перша планується також до друку англійською та українською.

Дослідження стосувалися не лише пам'яті на рівні цілого суспільства та практик комеморації, але і ролі шкільної освіти, дебатів публічних інтелектуалів, та дискурсів медій. Насправді, чи настільки вже глибокими є непорозуміння між поляками та українцями щодо історичного минулого?

Для участі в події, будь ласка, зареєструйтесь.

Робочі мови – українська, польська. На події буде забезпечений синхронний переклад.

Дискусія і презентація книг за участі:

  • Томаш Стриєк, Інститут політичних наук Польської академії наук / Collegium Civitas
  • Володимир Склокін, Український католицький університет
  • Гжегож Мотика, Інститут політичних наук Польської академії наук
  • Йоанна Конєчна-Саламатін, Варшавський університет
  • Барбара Марковська, Collegium Civitas
  • Ярослав Грицак, Український католицький університет
  • Леонід Зашкільняк, Львівський національний університет ім. І. Франка
  • Данило Судин, Український католицький університет






Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.