Історична пам'ять має важливе значення для безпеки – Дробович

Історична пам'ять відіграє важливе значення для опору агресивним впливам.

Про це сказав директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час зустрічі з молоддю у Львові в межах Київського безпекового форуму, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Історична пам'ять має важливе значення в такому понятті, як "м'яка сила". Це про здатність опиратися агресивним впливам. Можна мати багато танків, ракет і літаків – і програти війну. Тому що люди, які мають ними керувати, вирішили перейти на бік ворога.

У нас є приклади з 2014 року. Події в Криму показують, що більшість людей не були готові воювати, використовувати свій потенціал з дуже багатьох причин, але одною з них була багаторічна системна "гуманітарна акція", те що називається ІПСО – інформаційно психологічна операція, яка здійснювалася проти українського населення в Криму. І ми бачимо наслідки", - наголосив Дробович.

За його словами, втрата історичної пам'яті посилює вразливість. Як приклад він навів події 1917-21 років – проголошення УНР та мрію про незалежну українську державу після розпаду імперії. Україна тоді хоч і проголосила незалежність, але програла, попри те що десятки тисяч людей захищали її зі зброєю в руках.

"Мені здається, що Україна винесла таки урок. І той факт, що зараз 2021 рік і ми маємо 30-річну державу, відновлену незалежність і усвідомлюємо тисячолітні традиції державності на цій території, робить нас сильнішими.

І чим краще ми усвідомлюємо, хто ми, через що пройшли, чого коштувала нам ця незалежність, тим сильнішими ми будемо, тим краще ми зможемо користуватися танками, ракетами і тією допомогою, що надають нам союзники", - вважає директор УІНП.

На його думку, зараз головне – зробити національно-патріотичне виховання сучасним, якісним, аби не допустити його перетворення на новий "совок". Як вдалий приклад національно-патріотичного виховання директор інституту наводить "Пласт", який сприяє всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховує почуття ідентичності, розкриває історичні процеси та боротьбу за нашу державність.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.