Історична пам'ять має важливе значення для безпеки – Дробович

Історична пам'ять відіграє важливе значення для опору агресивним впливам.

Про це сказав директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час зустрічі з молоддю у Львові в межах Київського безпекового форуму, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Історична пам'ять має важливе значення в такому понятті, як "м'яка сила". Це про здатність опиратися агресивним впливам. Можна мати багато танків, ракет і літаків – і програти війну. Тому що люди, які мають ними керувати, вирішили перейти на бік ворога.

У нас є приклади з 2014 року. Події в Криму показують, що більшість людей не були готові воювати, використовувати свій потенціал з дуже багатьох причин, але одною з них була багаторічна системна "гуманітарна акція", те що називається ІПСО – інформаційно психологічна операція, яка здійснювалася проти українського населення в Криму. І ми бачимо наслідки", - наголосив Дробович.

За його словами, втрата історичної пам'яті посилює вразливість. Як приклад він навів події 1917-21 років – проголошення УНР та мрію про незалежну українську державу після розпаду імперії. Україна тоді хоч і проголосила незалежність, але програла, попри те що десятки тисяч людей захищали її зі зброєю в руках.

"Мені здається, що Україна винесла таки урок. І той факт, що зараз 2021 рік і ми маємо 30-річну державу, відновлену незалежність і усвідомлюємо тисячолітні традиції державності на цій території, робить нас сильнішими.

І чим краще ми усвідомлюємо, хто ми, через що пройшли, чого коштувала нам ця незалежність, тим сильнішими ми будемо, тим краще ми зможемо користуватися танками, ракетами і тією допомогою, що надають нам союзники", - вважає директор УІНП.

На його думку, зараз головне – зробити національно-патріотичне виховання сучасним, якісним, аби не допустити його перетворення на новий "совок". Як вдалий приклад національно-патріотичного виховання директор інституту наводить "Пласт", який сприяє всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховує почуття ідентичності, розкриває історичні процеси та боротьбу за нашу державність.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.