У Луцьку оголосили конкурс на пам'ятник Степану Бандері

У Луцьку оголосили конкурс проєктів пам'ятника політичному діячу, борцю за незалежність України Степанові Бандері.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

 

"Метою конкурсу є визначення кращого ескізного проєкту пам'ятника Степану Бандері, який був би гідним вшануванням та створенням неповторного образу борця за незалежність України, та гармонійного вирішення благоустрою прилеглої території", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, конкурс проводитиметься з 20 жовтня 2021 року до 20 березня 2022 року. Проєкти прийматимуть з 1 листопада 2021 року до 17.00 11 січня 2022 року.

Призовий фонд конкурсу становить 45 тис. грн: за перше місце передбачається 20 тис.грн, 15 тис.грн – за друге, 10 тис. грн – за третє.

Місцем встановлення пам'ятника Степану Бандері визначено сквер між будинками 16-а та 24 на вул. Лесі Українки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.