У Польщі ідентифікували рештки солдата австро-угорської армії із Закарпаття

У Підкарпатському воєводстві на горі Манілова в Бещадах (гірський Карпатський регіон, що охоплює Польщу, Україну й Словаччину) на минулих вихідних польські та українські волонтери впорядкували військове поховання періоду Першої світової війни

Про це пише Depo.Закарпаття з посиланням на Юрія Фатулу – керівника громадської організації "Memento bellum" із Ужгорода.

 

Акція проведена польськими громадськими пошуковими організаціями "Galicija" та "Zwiadowci hystorii" при підтримці лісництва та мерії м.Балігруд.

Гору Манілова (810 метрів над рівнем моря) у березні 1915 р. штурмував і 85-й Мараморосько-Угочанський піхотний полк із Ужгорода. Він зазнав величезних втрат – 900 убитих і замерзлих. Загиблих поховали на вершині гори в братських могилах як невідомих солдатів.

У травні 2021р. польські пошуковці заклали на горі військовий цвинтар, почали ексгумації і першим знайденим, ідентифікованим і перепохованим солдатом став 22-річний рядовий Петро Драгун родом із с.Новоселиця Тячівського району Закарпатської обл. Волонтери організації "Memento bellum" поклали на могилу солдата вінок і запалили лампадку – вперше за 100 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.