Три держави за добу: як Карпатська Україна проголосила незалежність. ВІДЕО

Сьогодні вийшла четверта серія історичного проєкту «10 Днів незалежності України».

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

"Останні 24 години ми прожили в трьох різних державах. Прокинулися в Чехословацькій Республіці. До вечора Карпатська Україна була вільною країною. Наступного дня прийшли мадярські вояки", — ці рядки належать британському журналісту Майклу Вінчу.

І стосуються вони важливої дати в нашій історії — 15 березня 1939 року, коли проголосили створення Карпатської України. Протрималася молода держава недовго — всього один день.

Цей день був радісним і трагічним водночас.

У невеликому гімназійному спортзалі Хуста проголошували створення нової держави — Карпатської України. Це була давно омріяна незалежність, на котру українці, що проживали тут, сподівалися століттями.

Проте неподалік від міста вже наступали угорські війська, яких всіма силами намагалася стримати група карпатських січовиків. Вони тримали останню барикаду держави як от-от мала створитися. І це все попри погане озброєння, слабкий вишкіл і той факт, що їх було значно менше.

Незалежність Карпатської України проголосили, а вже через день у місто ввійшли угорські військові і нова самопроголошена держава припинила своє існування.

Проголосивши нетривку самостійність місцеві українці продемонстрували всьому світові, що їхня земля — не чеська, не угорська і не польська, а саме українська.

Як за добу створили і втратили Карпатську Україну — дивіться у четвертій серії історичного проєкту "10 Днів незалежності України"

Першу серію проєкту "Четвертий Універсал — перша українська незалежність" можна переглянути тут.

Другу серію проєкту "Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова" можна подивитися тут.

Третю серію проєкту "День Соборності: як об'єдналися дві частини України" дивіться тут.


Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано
 Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин

Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія

Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".