АНОНС: Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані

Сьогодні відбудеться Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані за підтримки УКФ.

Про це повідомляє УНІАН.

 

Видавництво "Vivat" видає нову книгу Вахтанга Кіпіані "Дисиденти". Це збірка інтерв'ю реальних людей, які за політичне інакомислення дорого заплатили.

Книгу доповнюватиме блок відеоінтерв'ю з дисидентами, з сучасними політв'язнями й правозахисниками, які розповідатимуть про своє життя, політичні переконання та ідеї; про те, чи може авторитарна машина примусити позбутися ідеалів та жаги до справедливості.

Це і про патріотизм, і про автентичність. Ці розповіді важливі і актуальні саме зараз, коли триває війна, а Росія й досі тримає політичних в'язнів.

У збірку увійдуть інтерв'ю Вахтанга Кіпіані з політв'язнями радянського часу – українцями, литовцями, естонцями, кримськими татарами й представниками інших національностей, що супроводжується перекладом на основні європейські мови та мови героїв цих діалогів.


Спікери:

Вахтанг Кіпіані – журналіст, головний редактор "Історична правда", автор книги "Дисиденти";

Йосиф Зісельс – дисидент і правозахисник, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України;

Едуард Андрющенко – історик, журналіст;

Галина Падалко – директорка з комунікацій ТОВ "Видавництво Віват"


Саме Вахтанг Кіпіані як автор книги й дослідник цього періоду розповість про можливості, які відкриває проєкт, дослідження дисидентського руху й історії дисидентів, з якими він працює в рамках проєкту.

Дисидент і правозахисник Йосиф Зісельс розповість про досвід перебування у таборах, а також про пропагандистську й репресивну машину Російської Федерації, яка й сьогодні застосовується проти правозахисників і тих, хто відстоює людські права і свободи.

Історик і журналіст Едуард Андрющенко представить результати досліджень архівів КҐБ.


Час: 11 жовтня, понеділок, 12.00


Місце: УНІАН, вул. Хрещатик, 4, конференц-зал. Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.


Контакт: o.rybka@vivat.factor.ua , +38 (066) 199312


Увага! Онлайн-трансляція почнеться о 12-00, 11 жовтня і буде доступна за посиланнями – тут і тут.


Проєкт "Дисиденти" втілюється за підтримки Українського культурного фонду.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.