У Києві презентували книгу про тисячолітню історію державотворення України

У Національному заповіднику “Софія Київська” відбулася загальнонаціональна презентація книги "Українська державність: історико-правничі нариси", яка присвячена тисячолітній історії державотворення в Україні.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Якщо взяти з точки зору історичної справедливості, історичного розвитку, я думаю, що це одна з найбільш потужних цеглин, яка може стати основою відродження української державності.

Адже в ній настільки комплексно проаналізовані всі питання, які стосувалися української державності, там проведено всі дискусії з точки зору історії України, яка не просто переповідається російськими каналами, а яка сформована на основі первинних документів фаховими істориками.

Я вважаю, що це один із таких найпотужніших вузлів, який може дати поштовх для української державності", – зазначив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який був присутній на презентації видання.

Він зауважив, що книга "Українська державність: історико-правничі нариси" стала основою указу Президента України Володимира Зеленського про встановлення Дня Української Державності, а також законопроєкту, який передбачає встановлення 28 липня вихідним днем – Днем Української Державності.

"Ми святкуємо День Незалежності України. Це чудове свято, але ми маємо розуміти, що це фактично день відновлення незалежності України, тому що нашій державі набагато більше тисячі років.

Ми маємо визнати цей факт, очистити це історичне коріння від зазіхань і спробувати довести всьому світові, що будь-які спроби анексувати історії України не вдасться нікому. Ми – єдина, унікальна держава, яка є однією з найстаріших у Європі", – підсумував спікер парламенту.

Водночас у межах презентації книги, згідно з указом митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Епіфанія, відзначено осіб, які долучилися до створення видання. Зокрема, Голову Верховної Ради Руслана Стефанчука відзначено орденом святого рівноапостольного князя Володимира першого ступеня, правознавця Олександра Святоцького аналогічним орденом другого ступеня, науковців Богдана Моркляника, Ольгу Середу та Юрія Баланюка відповідним орденом третього ступеня.

Видання "Українська державність: історико-правничі нариси" підготовлене за ініціативи Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" імені Василя Стуса у співпраці з Мистецьким Фондом імені Короля Данила та Інститутом історії України НАН України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.