У Києві презентували книгу про тисячолітню історію державотворення України

У Національному заповіднику “Софія Київська” відбулася загальнонаціональна презентація книги "Українська державність: історико-правничі нариси", яка присвячена тисячолітній історії державотворення в Україні.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Якщо взяти з точки зору історичної справедливості, історичного розвитку, я думаю, що це одна з найбільш потужних цеглин, яка може стати основою відродження української державності.

Адже в ній настільки комплексно проаналізовані всі питання, які стосувалися української державності, там проведено всі дискусії з точки зору історії України, яка не просто переповідається російськими каналами, а яка сформована на основі первинних документів фаховими істориками.

Я вважаю, що це один із таких найпотужніших вузлів, який може дати поштовх для української державності", – зазначив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який був присутній на презентації видання.

Він зауважив, що книга "Українська державність: історико-правничі нариси" стала основою указу Президента України Володимира Зеленського про встановлення Дня Української Державності, а також законопроєкту, який передбачає встановлення 28 липня вихідним днем – Днем Української Державності.

"Ми святкуємо День Незалежності України. Це чудове свято, але ми маємо розуміти, що це фактично день відновлення незалежності України, тому що нашій державі набагато більше тисячі років.

Ми маємо визнати цей факт, очистити це історичне коріння від зазіхань і спробувати довести всьому світові, що будь-які спроби анексувати історії України не вдасться нікому. Ми – єдина, унікальна держава, яка є однією з найстаріших у Європі", – підсумував спікер парламенту.

Водночас у межах презентації книги, згідно з указом митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Епіфанія, відзначено осіб, які долучилися до створення видання. Зокрема, Голову Верховної Ради Руслана Стефанчука відзначено орденом святого рівноапостольного князя Володимира першого ступеня, правознавця Олександра Святоцького аналогічним орденом другого ступеня, науковців Богдана Моркляника, Ольгу Середу та Юрія Баланюка відповідним орденом третього ступеня.

Видання "Українська державність: історико-правничі нариси" підготовлене за ініціативи Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" імені Василя Стуса у співпраці з Мистецьким Фондом імені Короля Данила та Інститутом історії України НАН України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.