In memoriam. Помер ексдиректор ЧАЕС, при якому сталася катастрофа

У віці 85 років пішов з життя перший директор Чорнобильської АЕС Віктор Брюханов, який очолював станцію до 1986 року включно.

Про це повідомляє Українська правда.

 

Віктор Брюханов був призначений директором Чорнобильської АЕС від самого початку її побудови – у 1970 році.

Після катастрофи на ЧАЕС у 1986 році був звільнений з посади.

У 1988 році його разом із ексголовним інженером станції засудили до 10 років позбавлення волі. Звільнили через 5 років достроково.

Брюханов неодноразово наголошував у різних інтерв'ю, що вини ні його, ні співробітників у аварії не було – проблема у недосконалості техніки. Вона не витримала перевірки роботи системи, яку на станціях проводять систематично, аби знати стан роботи і необхідність ремонту.

З 1992 року працював на ДП "Укрінтеренерго", проживав у Києві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.