Інтерактивну виставку усміхнених святих відкрили в Острозькому замку

Тридцять унікальних ікон, на яких святі посміхаються, можна побачити в оновленій експозиції Державного історико-культурного заповідника Острога

У межах партнерської програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму музей реалізував проєкт "Експозиція Острозької іконописної майстерні в Острозькому замку".

 

У середу, 13 жовтня, відбулося відкриття експозиції. Серед присутніх гостей були заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергій Гемберг, начальниця відділу культури та туризму міськвиконкому Ольга Лозюк, директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк та інші. 

Над оновленням експозиції працювала команда музейників, а курували виставку заступник директора з наукової роботи ДІКЗО Андрій Брижук та доцент кафедра архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Луц.

Нова виставка розміщена на площі понад 300 м2 та займає три зали найвищого поверху Острозького замку. Експозицію іконопису розширили та відійшли від практики виключно споглядання до практики залучення. Виставка містить інтерактивні та інклюзивні елементи й дозволяє детальніше дізнатися про історію майстерні, деталі створення ікон та безпосередньо про острозький іконопис.

Також, відвідувачі зможуть відчути себе дослідниками та за допомогою мікроскопа детально роздивитися структуру фарби, мазки пензля та інше. У вітрині можна побачити увесь процес роботи іконописця – від етапу заготовки дошки, роботи з матеріалом, знаряддями до фінального покриття лаком. Частину ікон супроводжує відео з поясненнями складних сюжетів.

Низку експонатів вперше виставили до огляду відвідувачів. Зокрема, завдяки новому розміщенню двохсторонньої ікони "Покрова та Воскресіння",тепер можна відразу оглянути обидві ікони. Оновлену експозицію доповнили предметами 16 -18 ст., які були знайдені під час археологічних розкопок. Подібний посуд, скляні вироби іконописець зобразив свого часу на іконі.

Проєкт має на меті сприяти збереженню культурної спадщини Острога та забезпечити доступність і простоту сприйняття творів мистецтва для широкого кола відвідувачів. У музеї створили тактильні зображення та підготували описи експонатів шрифтом Брайля. Ще виставку доповнили тактильною моделлю аналою з життям святого Миколая, яку в 2020 році створили  за підтримки УКФ у рамках проєтку "Інклюзивний музей в Острозькому замку".

Багато уваги приділили деталям, які зацікавлять наймолодших відвідувачів замку. Тож у музейній залі облаштували дитячу зону, де юним дослідникам пропонують скласти фрагмент ікони, а у розмальовці розфарбувати орнамент чи елемент твору мистецтва.

За допомогою сучасного дизайну, технологій, художнього оформлення та просторових рішень оновлена експозиція трансформувалась з традиційної збірки музеєфікованих предметів до інтерактивного середовища.

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.