АНОНС: Науковий симпозіум про Берестейську унію

Український католицький університет запрошує на науковий симпозіюм «Берестейське поєднання 1596 року в контексті унійних процесів минулого та пошуку сучасних моделей церковної єдности».

Про це "Історичній правді" повідомили в прес-центрі УКУ.

 

На першому засіданні обговорять еклезіологічні аспекти цієї унії, їхній вплив на процеси конфесійних поділів та на інші спроби церковного поєднання в українських землях.

На другій сесії буде продискутовано подальший розвиток унійних ідей в лоні УГКЦ та її досвід і вклад у пошук сучасних моделей єдности Церкви Христової в рамках міжнародного екуменічного діялогу.

У симпозіюмі візьмуть участь відомі й молоді дослідники унійної проблематики з різних міст України, а також із Німеччини, Польщі, США та Швейцарії.

 


Час: 28 жовтня, четвер, 13:30


Місце: Київ, вул. Мазепи 10-А (кількість місць обмежена у зв'язку з карантинними обмеженнями, тому передбачено онлайн-трансляцію заходу на "Живому ТБ").


Частина 1 "Еклезіологічні аспекти Берестейської унії" о 13:30

Частина 2 "У пошуках сучасної моделі церковної єдности" о 16:30

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.