У Римі продають віллу з єдиною у світі фрескою Караваджо

У Римі на аукціон виставили віллу «Аврора», в якій знаходиться єдина у світі стельова фреска італійського художника Караваджо. Торги відбудуться у січні 2022 року, стартова ціна за віллу €471 мільйон.

Про це повідомляє CNN.

 
Джерело: громадське

Вілла "Аврора" розташована за два кроки від Віа Венето — це одна з найвідоміших вулиць у Римі. Вілла має шість поверхів, оточена садом і займає територію 2 800 квадратних метрів.

У будинку знаходиться безліч творів мистецтва. Так, наприклад, на стелі невеликої кімнати площею 2,75 квадратних метра є фреска Мікеланджело Мерізі да Караваджо, на ній зображені троє богів — Юпітер, Нептун та Плутон, які збираються довкола напівпрозорої кулі.

Фреску замовив кардинал Франческо Марія Дель Монте у 1597 році. Професор історії сучасного мистецтва у Римському університеті Ла Сапієнца Алессандро Дзуккарі на суді заявив, що це єдина фреска Караваджо, і оцінив її у €310 мільйонів.

Вілла також розписана фресками художника епохи бароко Джованні Франческо Барбʼєрі, відомого як Гверчіно, який працював на віллі між 1621 та 1623 роками.

Вілла "Аврора" зараз належить сімʼї Бонкомпані Людовізі, нащадкам папи Григорія XV. Обслуговування нерухомості обійдеться дорого. Одна з умов для тих, хто придбає нерухомість, — це витратити €11 мільйонів на реставрацію. Оскільки ця вілла охороняється як обʼєкт мистецтва, то держава має переважне право її купівлі.

Фресок майже немає у творчості Караваджо. Є дві відомі — ця, про яку йдеться, і "Портрет куртизанки" (приблизно 1597 рік), однак остання була знищена у Берліні у 1945 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.