СУМівці вшанували чотири українські могили на цвинтарях у Мадриді

Активісти Спілки української молоді в Іспанії у рамках розпочатої 2021 року акції «Вшануй могили на чужині» вшанувати чотири українські могили на мадридських цвинтарях Ля Альмудена та Ля Паз, а саме Теодора Барабаша, Дмитра Бучинського, Нестора Романюка та Ярослава Тріски

Як передає Укрінформ, про це Спілка української молоді в Королівстві Іспанія повідомила у Фейсбуці.

 

Ціль акції "Вшануй могили на чужині" – привернути увагу молоді до українських поховань за кордоном, зокрема в Іспанії. Прийти першого листопада на цвинтар, помолитись, покласти квіти. Виробити серед молодого покоління розуміння поваги, пам'яті, пошани, клопотання про предків, історію. Збереження українських слідів на чужині.

"До акції долучилися громадські діячі Мадриду Юрій Чопик і Мирослава Кавацюк. Також прийшли доньки похованих – Соня Барабаш і Тамара Бучинська. На емоціях родички подякували за проявлену ініціативу. В теплій та компанійській розмові доньки розповіли про деякі моменти з життя своїх татів, адже вони були великими громадськими діячами свого часу, що прославляли Україну та вболівали за її майбутнє", – йдеться в дописі.

У СУМ в Іспанії додали, що цьогоріч акцію розпочали старші дружинники. На наступний та подальші роки долучатиметься молодь. Також в планах відшукати й інші українські поховання в Іспанії. Тож, залучаємо всіх до цієї акції, яка наразі полягає в зборі інформації та підготовці до наступного року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.