СУМівці вшанували чотири українські могили на цвинтарях у Мадриді

Активісти Спілки української молоді в Іспанії у рамках розпочатої 2021 року акції «Вшануй могили на чужині» вшанувати чотири українські могили на мадридських цвинтарях Ля Альмудена та Ля Паз, а саме Теодора Барабаша, Дмитра Бучинського, Нестора Романюка та Ярослава Тріски

Як передає Укрінформ, про це Спілка української молоді в Королівстві Іспанія повідомила у Фейсбуці.

 

Ціль акції "Вшануй могили на чужині" – привернути увагу молоді до українських поховань за кордоном, зокрема в Іспанії. Прийти першого листопада на цвинтар, помолитись, покласти квіти. Виробити серед молодого покоління розуміння поваги, пам'яті, пошани, клопотання про предків, історію. Збереження українських слідів на чужині.

"До акції долучилися громадські діячі Мадриду Юрій Чопик і Мирослава Кавацюк. Також прийшли доньки похованих – Соня Барабаш і Тамара Бучинська. На емоціях родички подякували за проявлену ініціативу. В теплій та компанійській розмові доньки розповіли про деякі моменти з життя своїх татів, адже вони були великими громадськими діячами свого часу, що прославляли Україну та вболівали за її майбутнє", – йдеться в дописі.

У СУМ в Іспанії додали, що цьогоріч акцію розпочали старші дружинники. На наступний та подальші роки долучатиметься молодь. Також в планах відшукати й інші українські поховання в Іспанії. Тож, залучаємо всіх до цієї акції, яка наразі полягає в зборі інформації та підготовці до наступного року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.