АНОНС: дискусія «Українська незалежність. Минуле, сучасне, майбутнє»

Об’єднання Українських Організацій у Німеччині запросило українську громаду Німеччини та поза її межами на віртуальну доповідь-дискусію «Українська незалежність. Минуле, сучасне, майбутнє» зі знаковими діячами українського простору

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Громадська організація "Україна-2050".

 

У заході візьмуть участь:

Евген Чолій – президент Громадської організації "Україна-2050", голова Світового конґресу українців (2008-2018 рр.), почесний консул України у Монреалі.

Микола Лазарович – професор Західноукраїнського національного університету, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, громадський діяч, учасник бойових дій у російсько-українській війні

Іван Патриляк – професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, голова Вченої ради центру досліджень визвольного руху, громадський діяч.

Подія відбудеться 5 листопада о 18.30 за Берліном/ о 19.30 за Києвом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.