У Словенії урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку

У Словенії на території парку La Ciotat Park міста Крань 8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, відбулося урочисте відкриття пам’ятника класику української літератури Тарасу Шевченку.

Про це повідомило Посольство України Республіці Словенія.

 

В урочистій церемонії відкриття пам'ятника взяли участь мер м. Крань Матяж Раковец, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія Михайло Бродович, Почесний Консул України в Республіці Словенія Санді Брезовнік. Автор пам'ятника – Народний художник України, скульптор Сейфаддин Алі-огли Гурбанов.

Зауважується, що погруддя встановлене на нещодавно створеній Алеї сучасників Франце Прешерена, найвидатнішого літературного митця Словенії. "Значення Прешерена для словенців подібне до значення Шевченка для українців. За змістом вірші Т.Шевченка дуже схожі на поезію Ф.Прешерена" - зазначив мер м. Крань Матяж Раковець.

"У своєму виступі, виголошеному словенською мовою, Посол Михайло Бродович зазначив, що "без сумніву Шевченко є тією постаттю, яка об'єднує українців як в Україні, так і за її межами. Саме Шевченка з любов'ю і пошаною вже не одна генерація називає, і цілком заслужено, батьком української нації.

Сила й велич Шевченка не лише в його поезії. Він повернув нам українцям історичну пам'ять, розбудив національну свідомість і примусив згадати про гідність, надихнув на боротьбу", – повідомили у дипустанові.

Також наприкінці виступу Посол подякував всім, хто долучився до увічнення видатної постаті української культури на словенській землі, особливо – автору пам'ятника, скульптору Сейфаддину Гурбанову.

Крім того, у рамках церемонії відкриття Посол Михайло Бродович та Почесний консул Санді Брезовник зробили записи в книзі почесних гостей міста Крань. На згадку про участь у спільному проєкті, мер м.Крань Матяж Раковець передав Послу України в Словенії пам'ятний документ під назвою "Шлях сучасників Прешерена".

Своєю чергою посол Михайло Бродович вручив меру м.Крань лист-подяку за вагомий внесок у розвиток двосторонніх культурних відносин та подарував примірник "Кобзаря" Шевченка словенською мовою у перекладі Й.Абрама.

"Відкриття пам'ятника Т.Шевченку напередодні відзначення в Україні Дня української писемності та мови є черговим вагомим внеском в популяризацію української культурної спадщини в Республіці Словенія та демонструє високий рівень взаємовідносин між обома країнами", – наголосили в посольстві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.