На Вінниччині встановлять пам'ятник поручнику Армії УНР Хомі Аврамчуку

Благодійний фонд “Героїка” оголосив збірку на новий проєкт – встановлення пам'ятного знаку на могилі поручника Армії Української Народної Республіки Хоми Аврамчука (07.06.1896 – 07.07.1948).

Могила вояка збереглася до наших часів і знаходиться у м. Хмільник Вінницької області. Це унікальний випадок, коли поховання вдалося знайти завдяки зверненню родичів, повідомляє "Героїка".

 

Облікова картка Хоми Аврамчука у базі "Імена самостійної України".

На могилі планується встановити петлюрівський хрест (приклад) та надгробну табличку із короткою біограмою (приклад).

Також за цей заїзд з метою економії коштів заплановано здійснити ремонт доріжки та майданчика із тротуарною плиткою біля пам'ятника на братській могилі 17-х воїнів 10-го полку сірожупанників Армії УНР у с. Холодець Хмельницької обл.

Пам'ятник на могилі був споруджений фондом "Героїка" у 2012 р. (докладніше). В окремих місцях плитка просіла або піднялась через підкопи кротів, ріст трави і чагарників (докладніше). Буде перекладено стару плитку, попередньо зробивши відмостку.

Загальний кошторис обох проєктів: 24 300 гривень


Починаючи з 2010 р. завдяки спільним зусиллям майстрів, волонтерів та жертводавців "Героїці" вдалося встановити 32 пам'ятники та меморіальні дошки борцям за волю України, зокрема воякам Армії УНР та бійцям ОУН та УПА.


Долучитись до збірки коштів можна одним із зручних способів:


Картка ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192 (Цюпка Наталя Романівна)

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika


Біографічна довідка

Аврамчук Хома Петрович (07.06.1896 – 07.07.1948) – поручник, піхота. Освіта середня. Учасник Першої світової війни. В Російській імператорській армії з 1916 р. (за деякими документами – з 1915 р.). З 1917 р. до березня 1918 р. служив у військах Тимчасового уряду у Фінляндії. Останнє звання в російській армії – підпоручик.

 

В Армії УНР – з 1918 р. у 4-ій Сірожупанній бригаді 2-ї Волинської дивізії. У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований на території, підконтрольній полякам. Станом на 01.10.1922 р. служив поручником, молодшим старшиною 15-го стрілецького куреня 13-ої стрілецької бригади 5-ої Херсонської стрілецької дивізії та перебував на інтернуванні в таборі Стшалково.

 

Повернувся до окупованої більшовиками України. Станом на 06.01.1924 р. мешкав у м. Хмільник, 5-й район. Працював бухгалтером в Терешпільському райкомгоспі, а згодом старшим бухгалтером у райфінуправлінні. 28.10.1937 р. був заарештований і за статтею 54-10 ч.1 УК УССР засуджений до 10 років ВТТ.

Повернувся до Хмільника 08.10.1947 р. Після повернення з табору хворів туберкульозом. Користувався особливою повагою серед хмільничан (особливо євреїв), які допомагали йому продуктами. Помер за рік після повернення. Реабілітований 27.08.1958 р.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.