АНОНС: презентація англомовних перекладів трьох томів "Історії України-Руси" Михайла Грушевського

Це грандіозний (без перебільшення) та надзвичайно важливий (як для України, так і для представлення України в світі) етап

 

В середу, 17 листопада о 20 годині за київським часом відбудеться презентація та дискусія навколо чергових кількох томів англомовного перекладу "Історії України-Руси" Михайла Грушевського, що був завершений Канадським інститутом українських студій.

Обговорення доробку Центру досліджень історії України ім. Петра Яцика при Канадському інституті українських студій та Видавництва CIUS Press було організовано Ярославом Грицаком (Український Католицький Університет), Марком Стехом (Університет Альберти) та Франком Сисиним (Університет Альберти).

Проект перекладу "Історії України-Руси" Грушевського запросив провідних експертів, щоб вивчити внесок Грушевського та обговорити його актуальність для вивчення України та її сусідів тепер, коли англійський переклад зробив "Історію України-Руси" доступною для ширшої аудиторії. 

Модератором буде Франк Сисин. Серед учасників дискусії: Роберт Фрост (Університет Абердіна); Світлана Панькова (Музей Грушевського, Київ); Генадзь Саганович (Варшавський університет); Мирон Капраль (Інститут української археографії та джерелознавства НАН України).

Сесія проходитиме англійською, українською та білоруською мовами. Синхронний переклад буде доступним англійською та українською мовами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.