У Рівному декомунізували вулицю Островського

На сесійному засіданні депутати міської ради підтримали рішення про перейменування вулиці Островського у місті Рівному. Відтак тепер цю вулицю перейменовано на Покровську

Під час обговорення питання про перейменування вулиці Островського на сесії до депутатів звернулася мешканка вулиці Вікторія Яковчук.

 

"На нашій вулиці 40 будинків і ми опитали думку мешканців нашої вулиці. 86 підписів було зібрано проти перейменування і ми зараз представляємо громаду нашої вулиці й просимо не перейменовувати. 60 років вулиця була Островського, ми не бачимо в цьому нічого кримінального і тому просимо залишити назву", – зазначила Вікторія Яковчук.

Натомість головний архітектор Рівного Дмитро Котляров послався на закон, згідно з яким мають декомунізувати цю вулицю.

"Український інститут національної пам'яті включив Миколу Островського до осіб, які потрапляють під цей закон. Я розумію незручності для мешканців, які виникнуть. Але, мені здається, що питання ідентичності є важливим і особливо на вас не вплине", – запевнив Дмитро Котляров.

Рішення про перейменування вулиці Миколи Островського підтримали 39 депутатів. І погодили назвати її Покровською, оскільки вона розташована неподалік Покровського собору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.