АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"

Повернутись додому — чи можливе це для людини насправді? А якщо це народ, як випробовування часом та дистанцією змінюють його теперішнє та майбутнє?

В понеділок, 22 листопада, о 15.30 відбудеться дискусія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?".

 

Дискусія транслюватиметься українською на Facebook-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/37mb3wn) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/2XKIrvQ), а також на YouTube-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/3ENPHYH) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/3Av9eui).

Учасники дискусії, історики Мартін-Олександр Кислий та Максим Свєженцев спираються на твердження, що депортацію кримських татар слід розглядати як структуру, а не подію. Це був розтягнутий у часі процес, що охоплює не тільки звинувачення у зраді, виселення корінного народу у травні 1944 р., надсмертність та 12 років, проведених у спецпоселеннях. Йдеться також і про адаптацію до нових умов життя у вигнанні, боротьбу за повернення на батьківщину та повернення з депортації додому.
Дослідники говоритимуть про те, як саме цей процес вплинув на минуле та сучасне життя Криму, та про підходи до розуміння наслідків поселенського колоніалізму у Криму та поза півостровом.
Подію модеруватиме Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.
Ця подія є частиною серії розмов, присвячених 75 -й річниці програми ім. Фулбрайта.
Спікери:
Мартін-Олександр Кислий – історик, кандидат наук. Досліджує історію кримських татар, захистив дисертацію під назвою "Повернення кримських татар на батьківщину в 1956–1989 роках". До його наукових інтересів належать теми міґрації, пам'яті, травми, ідентичностей та усна історія. Стипендіант Fulbright Research and Development program (2017, University of Michigan, Ann Arbor)
Максим Свєженцев – дослідник історії Криму, доктор філософії в галузі історії (PhD, Університет Західного Онтаріо). У 2020 році захистив дисертацію на тему "Phantom Limb: Russian Settler Colonialism in Crimea (1990-1997)". Наразі працює над публікацією дисертації у вигляді монографії.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.