Спецпроект

АНОНС: В Україні презентують перший всеукраїнський поіменний онлайн пошук жертв Голодомору

Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору представить оновлення краудфандингової платформи “Зерна правди”. На ній запрацювала нова функція поіменного пошуку людей — жертв Голодомору 1932-1933 років. Загалом у базу для пошуку імпортовано більше 805 тис. імен жертв Голодомору, що стало можливо завдяки оцифруванню Мартирологу, складеного у 2008 році в рамках проєкту “Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні”.

Про це повідомляє Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору.

 

Презентація відбудеться у форматі інтерактивної акції "Прорости зерна правди" по вул. Хрещатик 34. На локації поряд з магазином Всі. Свої. Дім та декор буде розміщено технічний юніт, де усі охочі містяни та гості столиці протягом дня, з 10:00 до 20:00, зможуть вільно протестувати функцію пошуку.

Технічний юніт це сенсорний екран, на який буде транслюватися веб-сайт "Зерна правди". На цьому екрані будь-хто зможе випробувати функцію пошуку — ввести прізвище або назву населеного пункту і віднайти своїх рідних та близьких, котрі стали жертвами Голодомору.


Програма події:

  • Публічна презентація, що стартує о 12:00 разом з учасниками акції, та випробування нового функціоналу краудфандингової платформи "Зерна правди";
  • Символічне передання оцифрованої бази Мартирологу, складеного у 2008 році у рамках проєкту "Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні в користування колективу Національного Музею Голодомору-геноциду для подальшого опрацювання науковими співробітниками.


До участі в події запрошені представники:

  • Національного музею Голодомору-геноциду
  • Українського інституту національної пам'яті 
  • Архіву Національної пам'яті
  • Державної архівної служби
  • Експедиційно-медійного проєкту Ukraїner
  • Громадських і культурних організацій та амбасадори платформи "Зерна правди"


Довідка:

Краудфандингова платформа "Зерна правди" була створена у 2020 році, її розробником виступила українська ІТ-компанія SoftServe. В основі платформи закладено філософію поіменного вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду. Кожен благодійний внесок відкриває одну віртуальну зернину. Вона є персональною та вшановує одну жертву геноциду: містить ім'я, вік та назву населеного пункту людини, котра загинула від Голодомору.

Відтепер кожна людина може ввести в пошук прізвище або назву населеного пункту і дізнатися правду про історію свого роду в часи Голодомору. Наприклад, пошук за прізвищем "Бабенко" дозволяє знайти згадку про 686 жертв Голодомору.


Час:
25 листопада, четвер, 12:00-13:00


Місце:
вул. Хрещатик 34, магазин Всі. Свої. Дім та декор


Акредитація для журналістів за посиланням.


Контакти: Юлія Гаврилюк, керівниця комунікаційних проєктів Фонду Музею Голодомору, 097 629 1991, j.havryliuk@fdhvm.org, FB


Фонд Музею Голодомору
— благодійна організація, яка працює для створення дизайн-проєкту основної експозиції Музею Голодомору та його втілення, а також за облаштування внутрішнього простору Музею. Фонд працює з 2018 року, за цей час вже зібрав 31 млн гривень для створення та втілення проєкту експозиції Музею Голодомору, що зараз будується у Києві.


Всі. Свої
— найбільша платформа українських брендів, заснована Ганною Луковкіною в 2015 році. ВСІ. СВОЇ в рамках розвитку корпоративної соціальної відповідальності ініціює та підтримує ряд соціальних і культурних проєктів: рух #добісапакет, котрий спонукає українців здавати поліетиленові пакети на переробку; Капсульна колекція жіночих футболок з принтами проти гендерних стереотипів "Не вішай ярлики!"; Проєкт "Свої вітрини. Кольори України", який відроджує українські традиції у вітринах. Джерелом натхнення для створення нових вітрин магазину стало розмаїття відтінків української землі та барви природних матеріалів.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.