In memoriam. У Харкові помер колишній в'язень чотирьох нацистських таборів Ігор Маліцький

Сьогодні, 23 листопада, у Харкові на 96-му році життя помер колишній в'язень чотирьох нацистських концтаборів, свідок Голодомору 1932-1933 років, зоозахисник Ігор Маліцький.

Про це повідомив засновник ГО UAnimals Олександр Тодорчук, передає Локальна історія.

 

"Прощавайте, людино зі сталі! Сьогодні у вічність пішов Ігор Маліцький. В часи Другої світової українець пройшов страшні концтабори Аушвіц, Терезін і Маутгаузен. Над ним ставив досліди нацистський "янгол смерті" Йозеф Менгеле. Але Маліцький вистояв", – написав Тодорчук.

Він розповів, що із Ігорем Маліцьким познайомився кілька років тому. У свої 92 роки той вирішив підтримати UAnimals.

"Називав цирки – концтабором для тварин і згадував, як у Аушвіці наглядачі теж змушувати виконувати "трюки" заради розваги. Написав лист президенту із закликом заборонити знущання на манежі", – написав Олександр Тодорчук.

У ЗМІ зазначають, що попри поважний вік Маліцький підтримував українських захисників та регулярно відвідував позиції ЗСУ на Донбасі.

За вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, військово-патріотичного виховання молоді, відданість справі, активну життєву позицію Маліцького нагородили орденом За заслуги II ступеня.


Ігор Маліцький народився 12 лютого 1925 року у Харкові. У 1938 році його батька репресували.

Пережив голод 1930-х років.

Під час окупації Харкова у 1943 році Маліцького відправили до Німеччини. Однак йому вдалось втекти до колишньої Чехословаччини. Там його й арештували.

За три роки був в'язнем чотирьох нацистських концентраційних таборів – Терезін, Аушвіц, Маутгаузен та його філії "Лінц 3". Там йому присвоїли номер 188005.

На початку 1945 року під час повстання у бараку смертників Маліцькому вдалось втекти.

Після визволення та демобілізації з Червоної армії закінчив Харківський гірничий інститут. Став вченим в галузі машинобудування, був найстаршим викладачем Української інженерно-педагогічної академії, який підготував шістьох кандидатів технічних наук. Попри вік, Ігор Маліцький залишався активним, зустрічався з молоддю, висловлював свою думку про події в Україні на Facebook, засуджував російську агресію, їздив до військовослужбовців на схід України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.