У Києві для вчителів презентували посібник про Голодомор

У Музеї Голодомору в Києві презентували навчальний посібник для вчителів “Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації” для шкільних вчителів. Його створили працівники Інституту дослідження Голодомору.

Про це повідомляє Суспільне.

 

У посібнику представили документи, фотографії, статистику та мапи, він охоплює широкий спектр тем, які розкривають передумови, хід та наслідки Голодомору.


Підручник, зокрема, містить теми:

національно-визвольна боротьба 1917-1921 років,

масовий штучний голод 1921-23 років,

політика комуністичного тоталітарного режиму напередодні геноциду,

організатори, виконавці та механізм вчинення Голодомору,

причини на наслідки масового штучного голоду,

наслідки та засудження злочинів тоталітарного режиму.

Загалом у підручнику 19 розділів.


Директорка Інституту дослідження Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Світлана Маркова зазначила, що над посібником працювали 14 провідних українських вчених, науковців, викладачів. Примірники розіслали у вищі навчальні заклади, школи та коледжі. Загалом зараз наклад налічує 500 екземплярів.

"На тепер маємо уже понад 40 відгуків. Зокрема, є пропозиція підготувати аналогічний посібник для викладачів вишів, а також підготувати для учнів. На наступний рік ми зможемо видати друге видання, доповнити і буде враховуватися відповідні теми, які викладають у вищих навчальних закладах", – розповіла Маркова.

Посібник можна отримати безкоштовно, для цього вчителі мають зареєструватися на сторінці Інституту дослідження Голодомору у Facebook.

У Інституту зазначили, що шкільний підручник за 10 клас, який має розкривати одну із центральних тем дослідження геноциду, не охоплює весь спектр подій. Зокрема – як комуністичний режим ламав традиційне українське суспільство, знищував менталітет, чавив українську молодь. У книзі ці теми намагались викласти так, щоб зацікавити як вчителів, так і учнів. Тому посібник наповнили ілюстраціями та картами.

Також посібник може бути корисним не лише на уроках історії, а й права та біології, адже там є антропологічні матеріали, вивчають соціо-антропологічний аспект.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.