У Києві для вчителів презентували посібник про Голодомор

У Музеї Голодомору в Києві презентували навчальний посібник для вчителів “Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації” для шкільних вчителів. Його створили працівники Інституту дослідження Голодомору.

Про це повідомляє Суспільне.

 

У посібнику представили документи, фотографії, статистику та мапи, він охоплює широкий спектр тем, які розкривають передумови, хід та наслідки Голодомору.


Підручник, зокрема, містить теми:

національно-визвольна боротьба 1917-1921 років,

масовий штучний голод 1921-23 років,

політика комуністичного тоталітарного режиму напередодні геноциду,

організатори, виконавці та механізм вчинення Голодомору,

причини на наслідки масового штучного голоду,

наслідки та засудження злочинів тоталітарного режиму.

Загалом у підручнику 19 розділів.


Директорка Інституту дослідження Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Світлана Маркова зазначила, що над посібником працювали 14 провідних українських вчених, науковців, викладачів. Примірники розіслали у вищі навчальні заклади, школи та коледжі. Загалом зараз наклад налічує 500 екземплярів.

"На тепер маємо уже понад 40 відгуків. Зокрема, є пропозиція підготувати аналогічний посібник для викладачів вишів, а також підготувати для учнів. На наступний рік ми зможемо видати друге видання, доповнити і буде враховуватися відповідні теми, які викладають у вищих навчальних закладах", – розповіла Маркова.

Посібник можна отримати безкоштовно, для цього вчителі мають зареєструватися на сторінці Інституту дослідження Голодомору у Facebook.

У Інституту зазначили, що шкільний підручник за 10 клас, який має розкривати одну із центральних тем дослідження геноциду, не охоплює весь спектр подій. Зокрема – як комуністичний режим ламав традиційне українське суспільство, знищував менталітет, чавив українську молодь. У книзі ці теми намагались викласти так, щоб зацікавити як вчителів, так і учнів. Тому посібник наповнили ілюстраціями та картами.

Також посібник може бути корисним не лише на уроках історії, а й права та біології, адже там є антропологічні матеріали, вивчають соціо-антропологічний аспект.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.