Спецпроект

Інститут нацпам'яті нагадав про масовий голод 1921-23 років. ВІДЕО

«Питання життя і смерті – зібрати хліб з України» - таку назву має історичний ролик до 100-річчя масового голоду 1921-23 років, який презентував Український інститут національної пам’яті.

Про це повідомляє пресслужба УІНП.

 

"Цього року виповнюється сто років від початку масового голоду на Поволжі, Північному Кавказі та на Півдні України. В Україні це був перший масовий голод, що став наслідком поразки Української революції 1917-1921 років", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що у 1921 році, крім природних факторів – небаченої посухи, що охопила значні території, – до катастрофічного становища селян спричинилася грабіжницька політика більшовицької Росії, яка розглядала селянство як "підозрілий елемент", що постійно перебуває під впливом "класових ворогів", а Україну – як сировинний придаток, що мав забезпечувати "диктатуру пролетаріату" всім необхідним, у першу чергу продовольством.

"Урожай на півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів хліба", – писав у травні 1921 року Володимир Ленін.

Викачування продовольства в період запровадження продрозверстки та політики "червоного терору" виснажило запаси українців. Для кращої "мотивації" збирати хліб в Україну Ленін пропонує відправити півмільйона новобранців з охопленого голодом Поволжя.

Під маркою допомоги голодуючим більшовики грабують церковні цінності, накручують у пресі істерію проти "куркулів, які не хочуть ділитися хлібом". Причому куркулями оголошуються всі, хто не згоден віддавати за так чесно зароблене добро.

В УІНП зауважують, що голод 1921-1923 років був чи не єдиним, який більшовики не приховували від міжнародної спільноти. Утім, переважна більшість міжнародної гуманітарної допомоги скеровувалася саме на Поволжя, тоді як з охопленої голодом степової зони України продовжували везти в Росію продовольчі запаси. Лише в серпні 1922 року продовольчі пайки з гуманітарних місій почали отримувати й українці.

Міжнародна допомога стабілізувала ситуацію в Україні, чим одразу скористалися більшовики, розпочавши світовий експорт зерна – 13,5 млн. пудів зерна нового врожаю з України було відправлено за кордон. Так само хліб продовжували вивозити в Росію. Через це в південних регіонах України голод тривав до літа 1923 року.

Як повідомляється, масштаби голоду на півдні України більшовики всіляко приховували, розповідаючи лише про "продовольчі труднощі". Нині Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України оцінює втрати українців від надсмертності в 1921-23 роках на рівні 935,8 тисяч осіб. 40% із них становили діти до 14 років.

Масовий голод пригасив і селянський повстанський рух, що ширився Україною. Більшовики це врахували. Уже за десять років вони застосують практику "впокорення голодом", організувавши в Україні штучний Голодомор-геноцид, щоб закріпити свою політику на окупованих землях.

Новий просвітницький ролик Українського інституту національної пам'яті, створений спільно зі студією "Диваки-продакшн". У ролику використані історичні фото та відеоматеріали із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.