У Чернівцях відкрили Меморіал Героїв Небесної Сотні

На окремих бетонних стелах зобразили портрети Героїв Небесної Сотні з Чернівців – Олександра Щербанюка та Василя Аксенина. Портрети змінюють один одного, якщо дивитися на пам’ятник з різних боків.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Під час урочистостей були присутні родини загиблих Героїв, ветерани АТО/ООС, волонтери, чиновники та духовенство, котре після спільного молебню освятило пам'ятні знаки.

"Цей пам'ятник будувався дуже довго. Але це ще один крок до гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні. Тато був на Майдані кілька разів. А коли побачив, що почалися розстріли 18 лютого, він швидко зібрався і поїхав до Києва. Це було кульове поранення... Таке враження, що для нього Майдан тривав усе життя. Адже він завжди намагався зробити для людей навіть більше, ніж для себе", - сказав син Героя Небесної Сотні із Чернівців Богдан Аксенин.

Квіти до підніжжя стели поклали рідні, військові, громадські діячі та небайдужі городяни. А студенти показали мініспектакль про Революцію Гідності.

"Сьогодні для мене дуже хвилюючий день, бо відкривають Меморіал Героїв Небесної Сотні. Для мене Майдан там, у Києві, почався, але не закінчився. Кожна перемога не приходить просто так, все треба виборювати і чимось жертвувати. І Майдан - це боротьба у нашому розумі", - поділилася думками дружина загиблого Героя Небесної Сотні Наталя Щербанюк.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.