Спецпроект

У Дніпрі відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору

У Дніпрі, на привокзальній площі, відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору – поклонний кам'яний хрест.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Cаме на цій площі на початку 30-х років ХХ століття помирали українські селяни, котрі тікали з голодних сіл до міста.

Раніше на цьому місці стояв дерев'яний хрест, встановлений активістами у 2006 році. Новий хрест виготовлений з граніту.

Як розповіла директорка КЗ "Музей спротиву Голодомору" Лілія Богачева, це – громадська ініціатива та результат злагодженої роботи громадських об'єднань.

Хрест вирішили встановити та освятити напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв злочинів геноциду, який відзначатиметься 9 грудня. Організатори готують документи та історичну довідку для затвердження цього хреста як культурної пам'ятки.

 

Міжнародний день пам'яті жертв злочинів геноциду проголошений резолюцією Генасамблеї ООН у вересні 2005 року.

Ця дата обрана тому, що саме 9 грудня 1948 року була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Відзначення започатковане з метою підвищення обізнаності суспільства про положення Конвенції, вшанування пам'яті людей, які стали жертвами геноциду та недопущення подібних злочинів у майбутньому.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.