В Англії арехологи знайшли рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду

В Англії археологи та палеонтологи виявили рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду: великі останки двох дорослих особин, двох молодих та немовля, які бродили 200 тисяч років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Julian Schwanitz/BBC/Windfall Films

Їх виявили неподалік міста Свіндон разом з інструментами, які використовували неандертальці, які, ймовірно, і полювали на цих 10-тонних звірів.

Також науковці знайшли рештки інших тварин льодовикового періоду: лосів (вдвічі більше їхніх сьогоднішніх нащадків) та крихітних істот, наприклад, гнойових жуків та прісноводних равликів. На цьому місці збереглося навіть насіння, пилок і скамʼянілості рослин, у тому числі різновидів, що вимерли.

Знахідки називають "золотою жилою" через їх стан збереження. Науковці очікують зробити більше відкриттів, оскільки зараз розкопали лише частину ділянки гравійного карʼєру.

 
Фото: DigVentures

"Це одне з найважливіших відкриттів у британській палеонтології. Ці мамонти лежать у землі саме там, де вони померли чверть мільйона років тому – поруч із неймовірними речами, такими як камʼяні знаряддя та равликами, яких вони топтали ногами. У нас є свідчення того, яким був краєвид. Ми знаємо, які там рослини росли.

Дрібниці справді розкривають контекст цих великих культових гігантів. Це неймовірно важливо з погляду розуміння того, як зміна клімату особливо впливає на навколишнє середовище, екосистеми та біологічні види", — сказав біолог Бен Гаррод.

 
Фото: DigVentures

Дослідники вважають, що останки мамонта та артефакти датуються приблизно 220 тисячами років тому — це міжльодовиковий період, відомий як MIS7. Падіння температури змусило неандертальців піти на південь.

Перші мамонти прийшли сюди з Африки близько пʼяти мільйонів років тому. Цей конкретний вид, степовий мамонт, був найбільшим із них і існував приблизно від 1,8 мільйона до приблизно 200 тисяч років тому, і важив до 15 тонн, що у два чи три рази більше за вагу африканського слона.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.