В Англії арехологи знайшли рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду

В Англії археологи та палеонтологи виявили рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду: великі останки двох дорослих особин, двох молодих та немовля, які бродили 200 тисяч років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Julian Schwanitz/BBC/Windfall Films

Їх виявили неподалік міста Свіндон разом з інструментами, які використовували неандертальці, які, ймовірно, і полювали на цих 10-тонних звірів.

Також науковці знайшли рештки інших тварин льодовикового періоду: лосів (вдвічі більше їхніх сьогоднішніх нащадків) та крихітних істот, наприклад, гнойових жуків та прісноводних равликів. На цьому місці збереглося навіть насіння, пилок і скамʼянілості рослин, у тому числі різновидів, що вимерли.

Знахідки називають "золотою жилою" через їх стан збереження. Науковці очікують зробити більше відкриттів, оскільки зараз розкопали лише частину ділянки гравійного карʼєру.

 
Фото: DigVentures

"Це одне з найважливіших відкриттів у британській палеонтології. Ці мамонти лежать у землі саме там, де вони померли чверть мільйона років тому – поруч із неймовірними речами, такими як камʼяні знаряддя та равликами, яких вони топтали ногами. У нас є свідчення того, яким був краєвид. Ми знаємо, які там рослини росли.

Дрібниці справді розкривають контекст цих великих культових гігантів. Це неймовірно важливо з погляду розуміння того, як зміна клімату особливо впливає на навколишнє середовище, екосистеми та біологічні види", — сказав біолог Бен Гаррод.

 
Фото: DigVentures

Дослідники вважають, що останки мамонта та артефакти датуються приблизно 220 тисячами років тому — це міжльодовиковий період, відомий як MIS7. Падіння температури змусило неандертальців піти на південь.

Перші мамонти прийшли сюди з Африки близько пʼяти мільйонів років тому. Цей конкретний вид, степовий мамонт, був найбільшим із них і існував приблизно від 1,8 мільйона до приблизно 200 тисяч років тому, і важив до 15 тонн, що у два чи три рази більше за вагу африканського слона.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.