Спецпроект

Визнання Голодомору геноцидом: Стефанчук ініціює звернення до спікерів парламентів світу

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціює звернення до спікерів парламентів світу з проханням про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це він повідомив на конференції керівників закордонних дипломатичних установ України "Дипломатія 30. Стратегія сильної держави" в Гуті.

 

"Наступного року ми всі вшановуватимемо 90-ті роковини Голодомору. У зв'язку з цим я особисто ... у січні наступного року звернуся до спікерів парламентів світу з проханням про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

І ваша підтримка та правильна презентація цієї ініціативи з урахуванням специфіки кожної з держав є критично важливою для її успішності", - сказав Стефанчук, звертаючись до дипломатів.

Голова ВР закликав послів України сприяти ухваленню відповідних рішень урядами та парламентами світу.

"Я закликаю, особливо послів у країнах, які досі не визнали цей страшний злочин радянського комуністичного режиму, докласти додаткових зусиль для переконання парламентаріїв цих країн ухвалити відповідні рішення", - наголосив спікер.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.