Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями

Посольство Білорусі в Україні надіслало до Міністерства закордонних справ України ноту із засудженням смолоскипної ходи на честь дня народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери, яка відбулася в Києві 1 січня.

Про це йдеться на сайті диппредставництва.

 
фото дмитра ларіна, Українаська Правда

Там заявили про "мовчазне потурання влади України масовій участі активістів білої білоруської екстремістської опозиції" та нарікнули на висвітлення події на українському телебаченні.

"Посольство висловлює рішучий протест у зв'язку з наростаючою радикалізацією антибілоруської позиції України, що виражається в потуранні демонстративному вшануванню колабораціоністів і катів білоруського народу, і вимагає припинити спроби героїзувати злочини проти людяності, які не мають терміну давності і не можуть бути прощені білоруським народом", — ідеться в заяві.

Напередодні спікер Державної Думи Росії В'ячеслав Володін заявив, що за "заохочення націоналізму в Україні потрібно запроваджувати санкції", а Європарламент, ПАРЄ та ОБСЄ мають засудити "те, що відбувається".

Як передає НВ, перед цим марш на честь Бандери засудило посольство Ізраїлю в Україні — там вимагають розслідування.

"Ізраїль засуджує націоналістичний марш на честь Бандери. Прославлення тих, хто підтримував нацистську ідеологію, оскверняє пам'ять жертв Голокосту в Україні. Ми вимагаємо розслідування антисемітських проявів, які мали місце під час маршу, згідно із законом, прийнятим у 2021 році" - йдеться у заяві посольства


Нагадуємо, у Києві в суботу, 1 січня, відбулася традиційна щорічна факельна хода на честь 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери. У ній взяли участь близько 600 людей. Загалом у 20 регіонах України в заходах взяли участь близько 3,5 тисячі людей. У поліції наголосили, що вони пройшли без порушень.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.