Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями

Посольство Білорусі в Україні надіслало до Міністерства закордонних справ України ноту із засудженням смолоскипної ходи на честь дня народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери, яка відбулася в Києві 1 січня.

Про це йдеться на сайті диппредставництва.

 
фото дмитра ларіна, Українаська Правда

Там заявили про "мовчазне потурання влади України масовій участі активістів білої білоруської екстремістської опозиції" та нарікнули на висвітлення події на українському телебаченні.

"Посольство висловлює рішучий протест у зв'язку з наростаючою радикалізацією антибілоруської позиції України, що виражається в потуранні демонстративному вшануванню колабораціоністів і катів білоруського народу, і вимагає припинити спроби героїзувати злочини проти людяності, які не мають терміну давності і не можуть бути прощені білоруським народом", — ідеться в заяві.

Напередодні спікер Державної Думи Росії В'ячеслав Володін заявив, що за "заохочення націоналізму в Україні потрібно запроваджувати санкції", а Європарламент, ПАРЄ та ОБСЄ мають засудити "те, що відбувається".

Як передає НВ, перед цим марш на честь Бандери засудило посольство Ізраїлю в Україні — там вимагають розслідування.

"Ізраїль засуджує націоналістичний марш на честь Бандери. Прославлення тих, хто підтримував нацистську ідеологію, оскверняє пам'ять жертв Голокосту в Україні. Ми вимагаємо розслідування антисемітських проявів, які мали місце під час маршу, згідно із законом, прийнятим у 2021 році" - йдеться у заяві посольства


Нагадуємо, у Києві в суботу, 1 січня, відбулася традиційна щорічна факельна хода на честь 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери. У ній взяли участь близько 600 людей. Загалом у 20 регіонах України в заходах взяли участь близько 3,5 тисячі людей. У поліції наголосили, що вони пройшли без порушень.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.