АНОНС: Презентація документального циклу про шістдесятників

12 січня виповнюється 50 років від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» презентує продовження документального циклу про українських дисидентів.

Цього року цикл поповниться стрічками про  Івана Дзюбу, Надію Світличну та Михайлину Коцюбинську. Усі вони опинилися в епіцентрі репресій у 1972 році. Фільми розповідають про долі трьох людей з одного середовища київських шістдесятників, які після "великого погрому" мали різні життєві траєкторії. Під час презентації відбудеться показ стрічок.

 

Коли: 12 січня, 12:00

Де: "Укрінформ" (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх).

Презентація транслюватиметься на ютуб-каналі "Укрінформу". Відвідання заходу за акредитацією: anna@ukrinform.com та за дотримання правил відвідання пресцентру "Укрінформ" у період протиепідемічних обмежень.

Учасники:

  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Вахтанг Кіпіані, засновник та головний редактор "Історичної правди", ведучий документального циклу;
  • Любов Крупник, авторка ідеї, керівниця проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, доцент;
  • Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва;
  • Микола Горбаль, політв'язень, член Української Гельсінської групи;
  • Йосип Зісельс, політв'язень, член Української Гельсінської групи, виконавчий співпрезидент ВААД України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України;
  • Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук;
  • Олег Бажан, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук.

Усі фільми будуть оприлюднені на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.