Канцлер Німеччини Олаф Шольц перебував під наглядом Штазі

Новообраний канцлер Німеччини Олаф Шольц на початку своєї політичної кар’єри перебував під наглядом служби держбезпеки Німецької Демократичної Республіки, відомої як Штазі

За даними видання Bild, Міністерство державної безпеки НДР збирало інформацію про Олафа Шольца протягом багатьох років, коли він був членом молодіжної організації СДПН у 1980-х роках. При цьому Штазі цікавилось поїздками Шольца у НДР, а також займалося стеженням за молодим політиком та адвокатом у Гамбурзі.

 

Як повідомляють журналісти, західні агенти Штазі під кодовими іменами "Кугель", "Густав", "Гізберт", "Конрад", "Хольм", "Хейне" та "Удо" повідомляли не менше 19 разів у період з 1978 по 1987 рік про Шольца та його про юридичну діяльність у Західний Німеччині. Відповідно до їхньої інформації, розвідник НДР "Кугель", викритий у 1993 році, надав не менше дванадцяти донесень із посиланнями на Шольца.

При цьому Bild підкреслює, що деяка інформація, яка стосувалася Шольца, пересилалася Штазі до КДБ.

Водночас голова Союзу асоціацій жертв комуністичної тиранії (UOKG) Дітер Домбровскі не бачить приводу для скандалу через контакти Шольца, які призвели до стеження Штазі, інформує RDN.

"У період розрядки Jusos вважали НДР взірцем для наслідування; тоді це було стандартом. Олаф Шольц зробив те саме, що й усі Jusos", – заявив Домбровскі.

Сам Олаф Штольц прокоментував: "Звичайно, я знаю той факт, що за мною також шпигували. Це некрасиво, але так воно і є".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.